Дослідження можливостей використання інструментів місцевої демократії в умовах перехідної влади в Донецькій і луганській областях

Короткий опис про що тут йдеться і все таке

Чому це важливо?

Після повернення Донеччини та Луганщини у склад України, протягом перехідного періоду цими територіями управлятимуть органами державної влади, а не місцевого самоврядування. В цих умовах важливо передбачити, які інструменти локальної демократії та громадської участі можна буде застосувати, щоб зробити регіон привабливішим для нових мешканців.

Мета дослідження

Перехідна модель публічної адміністрації, яка повинна діяти в Донецькій та Луганській областях упродовж певного часу після звільнення їніх територій, обов’язково має передбачати залучення місцевого населення (як переміщеного, так і безпосередніх жителів) до процесів відновлення на цих територіях та розробки і прийняття владних рішень через механізми місцевої демократії. Це може стати одним із ключових чинників того, що відновлення буде відбуватися ефективно, населення сприяматиме його лояльно, і регіон ставатиме все більш привабливим для колишніх і нових мешканців.

Мета цього дослідження – знайти шляхи та способи залучення місцевого населення (як переміщеного, так і жителів регіону) до процесів відновлення на Донбасі та розробки і прийняття владних рішень в умовах перехідної моделі публічної адміністрації. Воно покликане визначити, яким чином у цю модель інтегрувати механізми громадської участі, аби забезпечити жителям можливість долучатися до процесів відновлення та розробки і прийняття владних рішень з урахуванням суспільно-політичних реалій та безпекових ризиків.

Ключові висновки

Обмеження місцевої демократії

Військові дії значно обмежили можливості використання інструментів місцевої демократії в Донецькій та Луганській областях. Електронні звернення та консультації з громадськістю стали основними доступними інструментами, в той час як багато інших форм громадської участі майже не використовуються.

Виклики для статутів громад

Правовий статус статутів територіальних громад у воєнний час потребує чіткішого врегулювання, особливо у громадах, де управління здійснюють тимчасові державні органи.

Деліберативна модель демократії

Після звільнення територій, деліберативна (дорадча) модель демократії, з акцентом на громадських консультаціях та дорадчих органах, є оптимальною для владно-громадської взаємодії.

Законодавчі можливості

Незважаючи на воєнний стан, законодавство не зупиняє участь громадян у місцевому самоврядуванні, окрім виборів та референдумів. Проте, певні нормативні обмеження та організаційно-правові умови воєнного стану опосередковано обмежують деякі інструменти місцевої демократії.

Тимчасові порядки громадської участі

У відсутності затвердженого статуту, військові та перехідні адміністрації мають право встановлювати тимчасові порядки для механізмів громадської участі.

Адаптація інструментів

Інструменти місцевої демократії, як-от електронні петиції та громадські слухання, можуть бути адаптовані для ефективного використання у великих міських громадах та в умовах перехідного періоду, з врахуванням особливостей повоєнних умов.

Над дослідженням працювали

  • Олексій Колесников

  • Вікторія Баласанян

  • Катерина Котеленець

  • Андрій Крупник

  • Алла Орлова

  • Лариса Шегида